Научная статья на тему 'Абдомінопластика і алогерніопластика у лікуванні хворих з вентральними грижами'

Абдомінопластика і алогерніопластика у лікуванні хворих з вентральними грижами Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
203
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
абдомінопластика / алогерніопластика / вентральні грижі / abdominoplasty / allohernioplasty / ventral hernias

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Каніковський О. Є., Феджага О. П., Рауцкіс В. А., Шибінський В. В.

Проаналізовано результати лікування 47 хворих з вентральними грижами, яким окрім алогерніопластики виконали абдомінопластику. У 36 (76,56%) виконали алопластику onlay, в цю групу ввійшли хворі з величиною грижових дефектів W1, W2 за SWR-класифікацією та 16 хворих з W3. У решти 11 (23,4%) хворих застосували алопластику sublay. Середня тривалість лікування в стаціонарі у хворих з грижами W1, W2 склала 8,9 днів, у хворих з грижами W3 – 12,3 днів. Спостерігались ускладнення у вигляді сероми у 6 (12,77%) хворих, інфільтрата післяопераційного рубця – у 4 (8,51%). Летальних випадків не було, у 2 (4,26%) в післяопераційному періоді розвинулась пневмонія, що продовжило тривалість їхнього лікування в стаціонарі. У віддаленому післяопераційному періоді в термін від 3 місяців до 1,5 року простежено 19 хворих. Даних про рецидиви у них виявлено не було.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Каніковський О. Є., Феджага О. П., Рауцкіс В. А., Шибінський В. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ABDOMINOPLASTY AND ALLOHERNIOPLASTY IN PATIENTS WITH VENTRAL HERNIAS

This research paper focuses on the results of treatment of 47 patients with ventral hernias, who were performed on abdominoplasty and allohernioplasty. Onlay alloplasty was performed on 36 (76.56%) patients with the hernia defects equal to W1, W2 in accordance with SWR-classification and on 16 patients with W3 hernia defects. The rest 23.4% of patients were subjected to sublay alloplasty. The average hospital staying for patients with W1, W2 hernias lasted 8.9 days, and for the patients with W3 hernias − 12,3 days. Some complications were reported: 6 (12.77%) patients were observed to have seromas, infiltrates of postoperative wounds were found in 4 (8.51%) patients. There were no lethal outcomes. Two (4.26%) patients developed postoperative pneumonia that prolonged their staying at the hospital. In the remote postoperative period from 3 months to 1.5 years 19 patients were under the observation, but no relapses were reported.

Текст научной работы на тему «Абдомінопластика і алогерніопластика у лікуванні хворих з вентральними грижами»

В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»

Summary

SURGICAL APPROACH IN THE TREATMENT OF CHOLEDOCHOLITHIASIS IN ELDERLY AND SENILE PATIENTS Kanikovskiy O.E., Bondarchuk O.I., Karyi Ya.V., Babiychuk Yu.V., Pavlyk I.V.

Key words: choledocholithiasis, laparoscopic and open-access cholecystectomy, endoscopic papillosphincterotomy.

We analyzed the methods used for the diagnosis and treatment of choledocholithiasis in 75 elderly patients. Open-access surgeries were performed on in 32 (42,7%) cases. 43 (57.3%) cases of choledocholithiasis were corrected by minimally invasive techniques. The results obtained demonstrated the appropriateness of minimally invasive techniques for elderly patients.

УДК 617.55-007.43-089.168-089

Кан/'ковський О.6., Феджага О.П., Рауцкс В.А., Шиб1нський В.В. АБДОМ1НОПЛАСТИКА I АЛОГЕРНЮПЛАСТИКА У Л1КУВАНН1 ХВОРИХ З ВЕНТРАЛЬНИМИ ГРИЖАМИ

ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет iM. М.1.Пирогова, м.ВЫниця

Проаналiзовано результати лкування 47 хворих з вентральними грижами, яким OKpiM алогернопластики ви-конали абдомiнопластику. У 36 (76,56%) виконали алопластику onlay, в цю групу ввйшли хворi з величиною грижових дефе^в W1, W2 за sWR-класифiкацieю та 16 хворих з W3. Урешти 11 (23,4%) хворих застосували алопластику sublay. Середня тривалсть лкування в стацiонарi у хворих з грижами W1, W2 склала 8,9 дн/'в, у хворих з грижами W3 - 12,3 дн/в. Спостергались ускладнення у виглядi сероми у 6 (12,77%) хворих, нфльтра-та пiсляоперацiйного рубця - у 4 (8,51%). Летальних випадюв не було, у 2 (4,26%) в пiсляоперацiйному перод!' розвинулась пневмонiя, що продовжило тривалсть ¡хнього лкування в стацюнарi. У вiддаленому псляопера-цйному пер1'од1' в термiн в1'д 3 мсяцв до 1,5 року простежено 19 хворих. Даних про рецидиви у них виявлено не було.

Ключовi слова: абдомшопластика, алогернюпластика, вентральн грижi Вступ

Вентральн гриж1, в тому числ1 пюляоперацмы, вщ-носяться до поширеноТ х1рурпчноТ патологи, на Тх частку за даними р1зних автор1в припадае вщ 5 до 40% вщ пла-нових оперативних втручань. Виникнення вентральноТ гриж1 асоцюеться як i3 загальними розладами, пов'язаними i3 зниженням функцм черевноТ слнки, мож-ливим розвитком важких, небезпечних ускладнень, так i з наявнютю косметичного дефекту, трудовою дезадап-та^ею, зниженням якост життя [1, 3].

На сьогодншнш день запропонована велика кть-кють оперативних втручань при вентральних грижах, насамперед рiзнi варiанти алопластики, вивчаються переваги та недолги рiзних способiв, ведуться пошу-ки найбтьш ефективних та патогенетично об^рунто-ваних [2,4,5].

До числа останых можна вщнести проведення алогернiопластики в поеднаннi з абдомшопластикою, що окрiм корекцiТ власне грижового дефекту дозволяе позбутись надлишку пщшфноТ жировоТ клiтковини та шюри, надмiрна вираженiсть яких у виглядi так званого «фартуха» вважаеться одним з факторiв, що спри-яють появi та прогресуванню вентральних гриж. Окрiм того, застосування абдомшопластики забезпечуе бь льшу косметичнiсть операци, дозволяе покращити вигляд черевноТ стшки i статури в цтому[1,4].

Мета дослiдження

Дослiдження проведене з метою об^рунтування бiльш широкого застосування абдомшопластики при оперативному лiкуваннi хворих з надмiрною масою ть ла та вентральними грижами для покращення результат лiкування qiеТ категори хворих.

Об'ект i методи дослщження

За перiод 2011-2012 рр. в клiнiцi кафедри хiрургiТ медичного факультету №2 прооперовано 47 хворих з вентральними грижами, яким окрiм алогернюпластики виконали абдомшопластику. Вiк хворих коливався вщ 37 до 59 рогав, всi вони були жшками. Вiдповiдно до

SWR-класифiкацiТ у 6 (12,77%) розмiр грижового дефекту в межах W1, у 14 (29,79%) - в межах W2, у 23 (48,94%) - в межах W3, у 4(8,51%) - W4. У 14(29,79%) па^ен^в була рецидивна грижа, з них у 6 (12,77%) -повторний рецидив. Невправимi грижi виявлено у 19 (40,43%) хворих. Ожиршня 11-111 ступеню спостер^а-лось у 38 (80,85%) хворих, IV ступеню - 9 (19,15%) хворих. Також у значноТ частини хворих спостер^а-лись ппертошчна хвороба, iшемiчна хвороба серця, цукровий дiабет та ^i супутн захворювання.

З числа 47 хворих у 36 (76,56%) виконали алопластику onlay, в цю групу ввшшли хворi з величиною грижових дефек^в W1, W2 та 16 хворих з W3. У решти 11 (23,4%) хворих застосували алопластику sublay. Пщ час операци проводився моыторинг сатураци кис-ню, частоти серцевих скорочень, артерiального тиску, ЕКГ. У вах хворих проводилось активне дренування рани, профтактична антибактерiальна та антикоагу-лянтна терапiя, рання активiзацiя хворих в пюляопе-рацiйному перюди

Результати дослiджень та 'х обговорення

Середня тривалють лкування в стацiонарi у хворих з грижами W1, W2 склала 8,9 дыв, у хворих з грижами W3 - 12,3 дыв. Спостер^ались ускладнення у виглядi сероми у 6 (12,77%) хворих, шфтьтрата пю-ляоперацiйного рубця - у 4 (8,51%). Летальних випадюв не було. Для запоб^ання розвитку бронхолегене-вих ускладнень проводилась рання активiзацiя хворих, однак у 2 (4,26%) в пюляоперацшному пер^ розвинулась пневмоыя, що продовжило тривалiсть Тхнього лiкування в стацiонарi.

У вщдаленому пiсляоперацiйному перiодi в термiн вщ 3 мiсяцiв до 1,5 року простежено 19 хворих. Даних за рецидиви у них виявлено не було. 1з цього числа простежених хворих 12 мали значний стутнь ожиршня до операци з вираженим шфно-жировим «фарту-хом», у 5 з них у вщдаленому пюля операцшному пе-рiодi виявлена тенден^я до подальшого збiльшення маси тта.

Актуальт проблеми сучасно'1 медицини

Висновки Л^ература

Застосування ал0гернi0пластики В П0eднаннi 3 аб- 1. Горпинич А. б. Анализ результатов лечения вентральных грыж

домшопластикою при вентральних грижах дозволяв ^ ГЦр:ИеЖДЧунаМроАноХалкиолн0фВ^рЕе;нАци^реАФкГуал[ьинДре]в/ОпМраотсеь;

звести до мiнiмуму число рицидивiв гриж, не призво- герниологии». - М., 2004. - С.11.

дить до високо'1' Частоти ускладнень та одночасно за- 2. Пушкин С. Ю. Ранние и поздние осложненияпри пластике грыж

безпечуе високу косметичнють опирацií, покращуе ви- ситчД™м протезом /. СЮ. Пушкин, ЗВ Ковалива,

3 ... г -1 I г —и А.А.Супилъников // Материалы конференции «Актуальные воп-

гляд черевно! стiнки та статури в ЦiЛОMу. росы герниологии». - М., 2002. - С. 50-51

_ . 3. Тимошин А. Д. Концепция хирургического лечения послеопера-

Перспективи подальших досЛЩжень ционных грыж передней брюшной стенки / А.Д. Тимошин , А.В.

Необхщш подальшi пошуки шляхiв зменшення Юрасов, А. Л. Шестаков // Герниология. - 2004. - № 1. - С.5-

травматичн0стi П°еднаного застосування абДОмiнОп- 4. щ1ииголив А. К. Структурные основы рецидивов вентральных

ластики та алопластики вентральних гриж, особливо грыж / А.К. Щеголев, О.Д. Мишнев // Материалы I международ-

при наявн0стi гриж значних рО3MiрiВ, опрацювання Чi- ной конференции «Современные методы герниопластики и аб-

тких критерпв щодо вибору способу алопластики при ft™™^™3^ применением полимерных имплантатов». -

г-- М., 2003. — С.35-36.

вентральних грижах удосконалення сп0с0бiв пиридо- 5. Ki,1gSnol1h д. The; m anagement of incisional hernia / А. Kingsnorth

перацшно! ПiДГОTОВKИ та CПОCОбiВ оперативних втру- // Ann. R. Coll. Surg. Engl. - 2006. - №88(3). - Р.252-260.

чань, направлених на запоб^ання чи зменшення про-явiв компартмент-синдрому у qiei катигорií хворих.

Реферат

АБДОМИНОПЛАСТИКА И АЛОГЕРНИОПЛАСТИКА В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ

Каниковский О.Е., Феджага О.П., Рауцкис В.А., Шибинский В.В.

Ключевые слова: абдоминопластика, алогерниопластика, вентральные грыжи

Проанализированы результаты лечения 47 больных с вентральными грыжами, которым кроме аллогернио-пластики выполнили абдоминопластику. У 36 (76,56%) выполнили аллопластику onlay, в эту группу вошли больные с величиной грыжевых дефектов W1, W2 за sWR-классификацией и 16 больных с W3. У остальных 11 (23,4%) больных применили аллопластику sublay. Средняя продолжительность лечения в стационаре у больных с грыжами W1, W2 составила 8,9 дней, у больных с грыжами W3 - 12,3 дней. Наблюдались осложнения в виде сером у 6 (12,77%) больных, инфильтрата послеоперационного рубца - у 4 (8,51%). Летальных исходов ни было. У 2 (4,26%) в послеоперационном периоде развилась пневмония, что удлинилоло продолжительность их лечения в стационаре. В отдаленном послеоперационном периоде в срок от 3 месяцев до 1,5 года прослежены 19 больных. Данных за рецидивы у них обнаружено не было.

Summary

ABDOMINOPLASTY AND ALLOHERNIOPLASTY IN PATIENTS WITH VENTRAL HERNIAS Kanikovsky O.E., Fedzhaha O.P., Rautskis V.A., Shybinsky V.V. Key words: abdominoplasty, allohernioplasty, ventral hernias

This research paper focuses on the results of treatment of 47 patients with ventral hernias, who were performed on abdominoplasty and allohernioplasty. Onlay alloplasty was performed on 36 (76.56%) patients with the hernia defects equal to W1, W2 in accordance with SWR-classification and on 16 patients with W3 hernia defects. The rest 23.4% of patients were subjected to sublay alloplasty. The average hospital staying for patients with W1, W2 hernias lasted 8.9 days, and for the patients with W3 hernias - 12,3 days. Some complications were reported: 6 (12.77%) patients were observed to have seromas, infiltrates of postoperative wounds were found in 4 (8.51%) patients. There were no lethal outcomes. Two (4.26%) patients developed postoperative pneumonia that prolonged their staying at the hospital. In the remote postoperative period from 3 months to 1.5 years 19 patients were under the observation, but no relapses were reported.

УДК 616.366-002-036.11-089.819-072.1-053.891/.9 Капшитарь А. В.

ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ИЗ МИНИЛАПАРОТОМНОГО ДОСТУПА ПРИ ОСТРОМ ХОЛЕЦИСТИТЕ У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА

Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье

Холецистэктомия минилапаротомным доступом (МЛД) по поводу острого холецистита (ОХ) выполнена у 86 пациентов старше 60 лет и дополнена дренированием холедоха по Холстеду у 15 (17,4%). Катаральная форма ОХ была у 11 (12,8%) больных, флегмонозная - у 50 (58,1%), гангренозная - у 24 (27,9%) и перфоративная -у 1 (1,2%). Осложненное течение Ох имело место у 70,9% пациентов. МЛД расширен у 5 (5,8%) больных. Послеоперационные осложнения развились у 3 (3,5%) пациентов. Релапаротомия выполнена у 2 (2,3%) больных. Умерла 1 (1,2%) пациентка от отёка легких.

Ключевые слова: острый холецистит, больные пожилого и старческого возраста, минилапаротомный доступ, холецистэктомия

Научная работа является фрагментом комплексной научно-исследовательской работы кафедры общей хирургии с уходом за больными ЗГМУ,, Оптимизация малоинвазивных оперативных вмешательств при острой хирургической абдоминальной патологии", № госрегистрации 01060008118.

Вступление положение [5]. Отмечается рост заболевания у лиц

„ ^ „ старше 60 лет [6]. Послеоперационные осложнения

В СТруктуре °стр°и хирургическ°и абдоминальн°и регистрируют у 4,8-30% больных [1, 6]. По данным патологии острый холецистит занимает лидирующее г г 1

Том 13, Випуск 1(41) 109

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.